Світ

Трамп і Путін прагнуть зустрічі в Китаї, але Сі Цзіньпін її проводити не хоче, - Reuters

Трамп і Путін прагнуть зустрічі в Китаї, але Сі Цзіньпін її проводити не хоче, - Reuters

Наступного тижня президент США Дональд Трамп, голова КНР Сі Цзіньпін та лідер Росії Володимир Путін можуть провести спільну зустріч у Шеньчжені в рамках форуму Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), щоб обговорити "гарячі теми": від конфліктів в Україні та в Ірані до ядерної зброї та штучного інтелекту. При цьому, якщо Путін і Трамп прагнуть цієї зустрічі, то Сі Цзіньпін не дуже хоче її проводити, пише Reuters. Тож шанси на те, що зустріч призведе до укладення якоїсь масштабної угоди, вкрай малі.

Переговори про можливу зустріч трьох лідерів тривають до останнього моменту; за словами двох джерел, обізнаних із ходом підготовки, порядок денний і формат дискусій поки що не визначені.

У кожного з трьох лідерів – свої цілі

Путін бачить можливість домогтися угоди про закінчення війни в Україні на своїх умовах. Трамп, позиції якого ослабли після недавніх поразок Республіканської партії на виборах, прагне увійти в історію – можливо, завдяки укладенню тристоронньої угоди про контроль над ядерною зброєю.

Однак для Сі Цзіньпіна цей захід видається непередбачуваним і сповненим ризиків:

"Імпровізаційний стиль Трампа погано поєднується з тим, як Сі Цзіньпін звик організовувати подібні зустрічі – суворо за заздалегідь затвердженим сценарієм. Крім того, прагнення Трампа до контролю над озброєнням стикається з тим фактом, що Китай, який має набагато менший ядерний арсенал, ніж США чи Росія, вважає себе в цій сфері стороною, що "пасе задніх".

Видання зазначає, що ця зустріч може стати черговим дипломатичним "спектаклем" у низці подібних подій, що відбулися за майже шість років президентства Трампа – включаючи його попередні зустрічі з Володимиром Путіним та лідером КНДР Кім Чен Ином – жодна з яких не привела до якогось прориву.

Загроза "Ялти 2.0"

Майбутню зустріч порівнюють із Ялтинською конференцією 1945 року, в якій брали участь США, Велика Британія та Радянський Союз. Тоді конференція закріпила сфери впливу, заклала основи післявоєнного світового порядку і стала своєрідним символом угод між великими державами, що нав’язувалися слабшим країнам.

Для Росії "Ялта 2.0" може відкрити шлях до угоди, яка завершить війну в Україні на умовах, вигідних для Москви. І, на думку російської сторони, сам факт проведення такої зустрічі підносить Росію до рангу наддержави – нарівні з Китаєм і США, зазначає Reuters.

При цьому для інших держав, які не беруть участі в цих дискусіях – зокрема, для України та Тайваню, – сама думка про те, що великі держави можуть укласти якусь закулісну угоду без їхньої участі, викликає глибоке занепокоєння.

Ситуація також виглядає досить неоднозначно для Китаю, який не був запрошений у 1945 році і тепер прагне позиціонувати себе як захисник інтересів малих країн.

Питання України

В останні роки Пекін і Москва зблизилися: вони активно торгують нафтою та газом, а також обмінюються військовими технологіями. Однак до питання про можливу тристоронню зустріч вони підійшли по-різному.

За словами одного з обізнаних джерел та європейського дипломата, Москва наполягала на обговоренні війни в Україні, тоді як Пекін виступав проти включення цієї теми до порядку денного. У п’ятницю представник адміністрації США заявив, що Трамп навряд чи порушуватиме питання про війну в Україні, зазначивши, що тристоронні переговори – невідповідний для цього формат.

Які теми обговорюватимуть

Раніше ЗМІ повідомляли, що питання про війну в Україні не розглядатиметься під час можливих тристоронніх переговорів Трампа, Путіна та Сі. За словами джерел, Китай волів би, щоб будь-які переговори щодо України відбувалися безпосередньо між США та Росією. Також із переліку можливих тем обговорення зникла й денуклеаризація Корейського півострова.

Водночас NYP пише, що обговорення значною мірою зосередиться на розробці амбітної угоди про контроль над ядерною зброєю. Також можуть бути порушені питання війни в Ірані та Північній Кореї.

Джерело: УНІАН