Трамп готує нову хвилю мит проти 60 країн уже цього тижня, – FT

Президент США Дональд Трамп уже цього тижня може оголосити про запровадження нових мит щодо десятків країн, попри застереження власних радників, які побоюються економічних наслідків напередодні проміжних виборів до Конгресу.

Як пише Financial Times, американські чиновники підготували варіанти нових мит після того, як наприкінці цього тижня спливає дія чинного універсального мита у 10%, яке США запровадили після рішення Верховного суду.

20 лимпня Трамп уже оголосив про введення 50%-ого мита на канадські товари. Раніше він також запровадив 25%-ве мито на імпорт із Бразилії, підтвердивши намір і надалі використовувати мита як інструмент тиску на торговельних партнерів.

Нові заходи стали необхідними після того, як Верховний суд США на початку року скасував так звані "взаємні мита", запроваджені після оголошеного Трампом у квітні 2025 року "Дня визволення". Після цього Вашингтон тимчасово перейшов до єдиного 10%-ого тарифу, однак його дія завершується вже 24 липня.

За даними джерел видання, нові мита планують юридично обґрунтувати результатами розслідування щодо використання примусової праці. Це дозволить адміністрації Трампа обійтися без надзвичайних президентських повноважень, застосування яких раніше заблокував Верховний суд.

Очікується, що перший пакет нових мит становитиме від 10% до 12,5% і торкнеться близько 60 країн. Відповідні пропозиції торговельні чиновники США підготували ще в червні.

Водночас адміністрація проводить і інші розслідування, які можуть стати підставою для запровадження ще вищих мит у майбутньому.

За інформацією FT, за лаштунками високопосадовці радять Трампу не загострювати відносини з торговельними партнерами та дотримуватися домовленостей, яких Вашингтон досяг із ними у 2025 році щодо зниження взаємних мит.

Повернення до жорсткої торговельної політики відбувається на тлі загострення конфлікту між США та Іраном, що вже спричинило коливання на світових енергетичних ринках. Через це ціни на бензин у США цього тижня знову перевищили 4 долари за галон, посиливши невдоволення американців високою вартістю життя. Згідно з опитуванням, понад дві третини виборців негативно оцінюють дії Трампа щодо стримування вартості життя.

Останнім часом американська влада вже пом'якшила частину початкових митних планів Трампа, запровадивши широкі винятки для важливих споживчих товарів, зокрема яловичини та кави, а також знизивши мита на окрему продукцію зі сталі та алюмінію.

Крім того, після двох нещодавніх розслідувань щодо критично важливих мінералів та авіаційних комплектуючих чиновники рекомендували продовжити переговори з торговельними партнерами замість негайного введення нових мит.

Розслідування, яке може стати підставою для нових мит, США розпочали у березні відповідно до розділу 301 Закону про торгівлю 1974 року. Паралельно Вашингтон також перевіряє країни на предмет надлишкових виробничих потужностей. До цього списку входять, зокрема, ЄС, Китай, Японія, Індія, Південна Корея, В'єтнам, Тайвань, Мексика, Сінгапур, Швейцарія, Норвегія, Індонезія, Малайзія, Камбоджа, Таїланд і Бангладеш.

Як зазначає видання, новий механізм демонструє, що адміністрація Трампа тепер змушена спиратися на більш складні юридичні процедури для введення високих мит, адже після рішення Верховного суду вона вже не може майже миттєво запроваджувати їх, посилаючись на надзвичайні президентські повноваження.

Мита Трампа – остарнні новини

Ще у червні Управління торговельного представника США (USTR) повідомило, що адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала запровадити додаткові мита на імпорт товарів із 60 країн та економік через, на думку Вашингтона, недостатню боротьбу з продукцією, виготовленою із використанням примусової праці.

20 лютого Верховний суд США постановив, що президент Трамп не мав права використовувати надзвичайні повноваження для введення мит. 

Газета Financial Times писала, що світова торгівля у 2025 році не зруйнувалася, попри митні війни та політичну напругу, однак суттєво змінилася. Зокрема, пряма торгівля між США та Китаєм у 2025 році скоротилася приблизно на 30%. Водночас США замістили близько двох третин втраченого імпорту поставками з інших країн.