Росіяни забирають у людей останню їжу: WP дізнався, що відбувається в окупованих Олешках

В окупованому місті Олешки на лівобережжі Херсонщини гуманітарна ситуація стрімко погіршується. Уналсідок підриву росіянами Каховської ГЕС, постійних обстрілів та ізоляції міста його мешканці опинилися на межі виживання. Як пише The Washington Post, через заміновані дороги, атаки російських дронів і відсутність гуманітарних коридорів у місті фактично розпочався голод.

У виданні нагадали, що українське місто Олешки виявилося відрізаним від Херсона після того, як росіяни підірвали Антонівський міст через Дніпро під час українського контрнаступу у 2022 році. У червні 2023-го вони затопили Олешки, зруйнувавши дамбу Каховської ГЕС. Зараз же всі дороги до міста заміновані та перебувають під контролем російських безпілотників, тому доставити туди продукти майже неможливо. У зв'язку з цим місту загрожує голод.

Авторка статті журналістка Анна Гусарська пише, що про нинішню ситуацію в Олешках минулого місяця в Одесі їй розповіла американська журналістка Заріна Забриська, яка зараз живе у Херсоні.

"Я спробувала зв'язатися телефоном із людьми, які досі залишаються в місті. Це виявилося майже неможливим. Наземного інтернету вже немає, мобільний зв'язок працює нестабільно: російські SIM-картки перебувають під контролем окупантів, а українські майже не ловлять сигнал", - пише авторка.

За її словами, вона зв'язалася із жінкою, контакт якої мала в Telegram, але та вже встигла виїхати. Утім, співрозмовниця повідомила, що ті, хто залишився, потай підіймаються на верхні поверхи сильно пошкоджених будинків, щоб зловити слабкий сигнал із Херсона на іншому березі річки. Роблять це дуже обережно, адже росіяни можуть конфіскувати телефон або навіть зробити щось іще гірше. Друзі з підконтрольної Україні території поповнювали їй рахунок української SIM-картки, а заряджати телефон вона могла лише від кількох сонячних панелей, встановлених у місті.

Росіяни крадуть їжу в людей

"Росіяни не лише не забезпечують мешканців окупованого міста продуктами, хоча це є їхнім обов'язком згідно з Женевськими конвенціями. Вони ще й крадуть харчі, які люди в Олешках заховали у покинутих підвалах або купили за величезні гроші в небагатьох магазинах, що ще працюють", - йдеться у статті.

Колишня поліцейська з Олешок Ксенія Архіпова під час зустрічі у Львові розповіла журналістці, що за останні чотири місяці до міста не надійшло жодної гуманітарної допомоги. 2 червня колона з чотирьох автомобілів, яка везла продукти до Олешок, підірвалася на міні. За словами Архіпової, один водій згорів живцем, інший перебуває у реанімації, а третього евакуювали на звичайній тачці. Він чекає на ампутацію ноги, адже швидка допомога не змогла до нього дістатися.

"В Україні слово "Голодомор" означає штучний голод, який забрав життя мільйонів українців після спроб радянської влади насадити колективізацію. Сьогодні приблизно 1700 людей, які ще залишаються в Олешках (до повномасштабної війни там проживали близько 24 тисяч осіб), а також близько 5300 мешканців сусідніх населених пунктів на лівому березі Дніпра намагаються пережити цей сучасний Голодомор. Вони живуть без електрики, води, газу та опалення", - пише авторка.

За її словами, люди дістають воду з колодязів, збирають старі дерев'яні віконні рами й двері для розпалювання вогню, використовують у якості дров дерева, пошкоджені обстрілами. 

"На фотографіях, які показала мені Архіпова, видно, що більшість тих, хто залишився, – літні та хворі люди. Багато хто пересувається на інвалідних візках або прикутий до ліжка, тому самостійно шукати воду чи дрова вони не можуть", - наголосила журналістка.

Евакуація вкрай складна

Евакуація з Олешок надзвичайно складна. Віка, якій вдалося виїхати разом із матір'ю, маленькою донькою та трьома молодшими братами й сестрами, розповіла, що подолала понад 6400 кілометрів через Росію, щоб потрапити до Естонії, потім Латвії, Литви, Польщі й лише після цього повернутися на підконтрольну Україні територію. За її словами, шлях із Нью-Йорка до сусіднього Нью-Джерсі через Маямі був би коротшим.

Віка вважає себе щасливою. Їй вдалося врятуватися разом із більшою частиною родини, хоча російські військові на блокпості, перевіряючи її телефон, виявили, що її брат кількома місяцями раніше загинув, воюючи за Україну на Донбасі. Вона попросила не називати її прізвище, адже частина родичів досі перебуває на окупованій території, і вона боїться за їхню безпеку.

Архіпова повідомила, що евакуація однієї людини коштує 300-400 доларів. Зазвичай ці витрати оплачують родичі, які перебувають на підконтрольній Україні території. Але оскільки в Олешках більше не працюють банкомати, люди змушені віддавати свої банківські картки та PIN-коди випадковим водіям, які можуть (і справді це роблять) зняти гроші в російських рублях у Скадовську, приблизно за 80 кілометрів на південь, а потім спробувати привезти їх назад до міста.

Архіпова вже допомогла евакуювати приблизно 160 людей. Для фінансування своєї неформальної рятувальної операції вона використовує збори через TikTok, а також отримує важливу допомогу від американської благодійної організації.

Окупанти вимагають, щоб усі отримали російські паспорти

Тетяна Гасаненко, яка нині живе у Миколаєві і є начальницею Олешківської міської військової адміністрації, розповіла, що підтримувати ці підпільні маршрути евакуації стає дедалі складніше. Окупаційна влада тепер вимагає, щоб усі, хто хоче виїхати, отримали російський паспорт. Для цього потрібно здати українські документи. Дехто відмовляється з патріотичних міркувань, інші ж втратили документи під час повені.

Президент України Володимир Зеленський у травні заявляв, що створено офіційний механізм евакуації цивільних: допомогу запропонував Міжнародний комітет Червоного Хреста. Однак, як зазначається, на практиці це майже не працює, оскільки російська армія відмовляється відкривати гуманітарний коридор. Ймовірно, окупанти хочуть використовувати українських мирних жителів як живий щит, щоб ускладнити можливий український контрнаступ.

Олешки: що відомо

Раніше УНІАН писав про тяжкі реалії заблокованих росіянами Олешок. 82-річна Валентина, якій нещодавно вдалося виїхати з міста, розповіла УНІАН, як складно містянам було виживати без газу, води, харчів та опалення взимку. За її словами, газу для опалення житла не було, і взимку температура в хаті досягала максимум +2 градуси. Мені 82 роки, і в цьому холоді я прожила минулу зиму", - згадує пенсіонерка. Люди ж, які мали у житлах пічне опалення, були змушені вирубувати дерева у місті. Воду місцеві набирали з колонок, але взимку вона замерзала, тому доводилось топити сніг.

На початку червня ми повідомляли, що уже місяць до Олешків не доставляють продукти. Україна намагається домогтися від Росії створення гуманітарного коридору для евакуації цивільних, але російські військові використовують мешканців міста як живий щит і не вивозять людей. В Олешках все ще живуть кілька тисяч людей. За деякими даними – до 2 тисяч, включаючи приблизно 50 дітей. До повномасштабного вторгнення там проживало 24 тисячі людей.