Європа, звісно, на Трампа за відверте й демонстративне усіляке нехтування передбачувано ображається.
Але ж як він має до неї, DEI, ставитися, якщо вона практично стала величезною вотчиною такої самої “соціально-кольорової” Демократичної партії США?!
Якщо для переважної більшості європейських країн у розпал війни їх допомога Україні – причому не тільки військова, а будь-яка – не досягає й розміру в 0,1-0,2-0,3 відсотки від ВВП?!
Якщо навіть на власну оборону не витрачаються й досі хоча б сакральні 5 відсотків?!
І це – коли в Європі не тільки палахкотить війна, але й є реальна загроза протистояння країн НАТО Росії!
Причому, приміром, у польського Сікорського навіть ці ще не досягнуті 5 відсотків вже асоціюються з мученицьким “поїданням трави”;
його країна палко піклується про захист фермерів від українців;
та ще й перманентно на різному рівні вельми недалекоглядно вимагає компенсацій/репарацій від Німеччини за Другу світову, ніби й не отримала від неї увесь свій захід, та й не лише захід, –
хоча коли Варшаву очікують мордорські прильоти й танки, ніхто не знає.
В ЄС все визначає Угорщина, яка й так вже Трампова
(а Бельгія, нікому в Європі не довіряючи, дрижить-тремтить за російські гроші);
у Великій Британії тільки за час війни в Україні вже четвертий прем’єр;
в Німеччині правляча коаліція розвалюється на очах;
Франція, де білих і без того вже не надто багато, конкурує з Трампом за вплив на Китай;
Італія майже нічого давно не вирішує –
то й як Трампові отаку Європу (ні до чого не здатну, окрім [заради власного захисту] тупого підбурювання нещасної України до продовження війни!) взагалі сприймати???
Тому в нього й відбувається певна переорієнтація на Азію (якщо вже навіть Макронові вона цікавіша!): КНР – не Франції ж її віддавати; заразом – на “прикитайський” мордор; Індію; Японію, адже саме з ними йому значно важливіше спілкуватися, вибудовуючи під керівництвом свого “Нового Світу” справжній НОВИЙ СВІТ замість застарілого перебування в якійсь там напівімпотентій (але зовсім не important!) G7…
Джерело: OBOZ.UA
